Головна » 2016 » Липень » 24 » Родинне свято до Дня Захисника Вітчизни
17:24
Родинне свято до Дня Захисника Вітчизни

Родинне свято до Дня Захисника Вітчизни

Дівчатка

Усе міняється в житті,
Нічого не стоїть на місці:
І перепони на путі,
Й події радісні, й врочисті.

 

На зміну дню приходить ніч,
На зміну буднів — знову свято.
Та тільки в тому, мабуть, річ,
Що свят не так уже й багато.

Все більше буднів і трудів,
Роботи в кожного щоднини.
І мало так святкових днів,
Щоб відпочити для людини.

Зібратись разом в добрий час,
Погомоніти, щось згадати.
Та ось прийшло воно й до нас
Хороше і веселе свято.

І ми зібрались разом знов,
Усі в своєму колективі,
Щоб об’єднала нас любов
І щоб усі були щасливі.

Сьогодні ми сюди зійшлись
Чоловіків усіх вітати.
День Армії в нас був колись,
А це — аналогічне свято.

Та не важлива назва свят,
Важлива суть, що є у ньому —
Щоб на землі був мир і лад,
Та всі щасливі в основному.

Щоб виростали в нас сини
І донечки під ясним небом.
Щоб не було ніде війни
Лиш добрий мир і все, як треба.

Щоб ми стрічали сонця цвіт,
Раділи кожній божій днині.
Щоб радував нас білий світ —
А що потрібно ще людині?
 

Щоб всі у радості жили,
Без сліз, печалі і без тризни.
Тому сьогодні всі й прийшли
На день захисника Вітчизни.

То ж дай нам, Боже, світлих днів,
Здоров’я, щастя і наснаги.
Щоб кожен мав те, що хотів,
А всім дай сили і відваги.

Дай кожному достатку в дім,
І більше щирості у мові.
Добра дай кожному, а всім —
Терпіння, миру і любові.


Хай на землі лунає сміх
І щастя хай рікою ллється.
Зі святом вас вітаєм всіх!
Хай все в житті вам удається.

Вчитель

Добрий день, дорогі наші гості! Сьогодні ми запросили вас на наше родинне свято, щоб привітати татусів і дідусів з чудовим святом-Днем Захисника України!

З метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості президентом України встановлено свято - День захисника України.

 14 жовтня традиційно відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці та  день створення Української повстанської армії.

Ведуча

Сьогодні дійсно всі жінки вітають хлопців та чоловіків, бо вони хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіків такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя і шляхетність. 

Ведуча

Дозвольте нам від імені усіх дівчат та матусь  привітати Вас зі святом справжніх чоловіків – Днем захисника Вітчизни!!!

Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Усе, що є в житті — то долі повеління,

А все, що є в мені — то батькове учіння,

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, — це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє, —

Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде-бреде, квітує і згасає —

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

А ти для мене є теплом землі — я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі, і совість у душі —

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову свою тобі в уклін схиляю.

 

Ведуча

Тато…Татусь…Батько…Скільки спогадів і тепла таїть це слово. Бо ним звертаємось до найближчої, найдорожчої для нас  людини.

Хто научить?..

Хто научить жити свято,

Батьківщину берегти?

Ну, звичайно, — любий тато, —

Скаже кожний, я і ти.

 

Хто мене щодня голубить,

Зігріває, як вогонь?

Ну, звичайно, тато знову, —

З ним не матимеш журби.

 

Хто навчить любити працю,

Боже славити ім’я,

Зустрічати сонце вранці

Ніжним співом солов’я?

 

Тато! Тато! Звісно, тато! —

Ляже думка на чоло.

Чи було б сьогодні свято,

Якби тата не було?

                                   Сергій Рачинець

 

Татова усмішка

Так, як сонце в небі серед літа,

Так, як у високім леті птах,

Радує мене завжди привітна

Татова усмішка на устах.

 

Я беру її собі на спомин

І кладу до серця, десь на дні.

Татова усмішка — сонця промінь,

Зігріває душу він мені.

 

Буду підростати рік за роком,

Допоможуть школа й вчителі.

Татову усмішку карооку

Понесу крізь люди на землі.

                                            Сергій Рачинець

Ведуча

Від початків існування батько був головою сім'ї, другом і приятелем матері та опікуном-постачальником дітей. В українському народі батько завжди займав первісне місце в родині. Він був її оборонцем і заступником перед всякими негараздами.

 

Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,

І пораду він дає, як то в світі жити

І за руку проведе, там де слизько йдеться,

З ним дитина не впаде, і не послизнеться

Він працює цілий день, а з роботи прийде,

Наче сонце золоте зразу в хаті зійде.

 

Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,

Добре в кого тато є, той що діток любить.

А без тата що робить? Суму повна хата!

Боже, милий, подаруй, усім діткам тата,

А моєму подаруй здоров’я багато

Щоб зі мною назавжди поруч був мій тато!!

                                                      О. Кобець

Ведуча

Батько-це  приклад свого обов'язку, відповідальності, розуміння, терпеливості та пошани. Він виряджав своїх дітей у життєву мандрівку сильними, непохитними у своїх переконаннях особистостями. Краще і мудріше за народ, мабудь, ніхто не сказав про батька.

 

-Батько пазуху дере, та дітям дає.

-Яке дерево, такий клин, який батько, такий син.

-Батькова хата усім багата.

-Батька й матір годувати — борги віддавати.

-Батько — сонце, вітчим — місяць.

-Яка хата, такий тин який батько, такий син.

-Як батька покинеш, то й сам загинеш

Ведуча

 

Батько — захисник, годувальник. Його любов, згідно з народною мораллю, стримана, врівноважена і безмежна.

                                ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

 

В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені частину майна, що належить мені". Батько виконав його прохання. Минуло кілька днів, і молодший син, забравши все, пішов у далеку країну і там, живучи марнотратно і розпусно, розтратив усе своє майно. Саме тоді у тій країні настав великий голод, і син терпів велику скруту. Тому він пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на поля пасти свиней. З голоду він був би радий харчуватися стручками, які їли свині; та ніхто не давав йому.

 

Тоді, опам'ятавшись, він згадав батька, розкаявся у своєму вчинку і подумав: "Скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: "Батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином, прийми мене як одного з наймитів твоїх".

 

Так він і вчинив. Встав і пішов додому, до батька свого. Батько ж, ще здалеку побачивши сина, переповнився жалем, побіг йому назустріч, припав до його шиї і почав цілувати його.

 

Син же став казати: "Батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином"...

А батько сказав слугам своїм: "Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте йому перстень на руку і взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся". І почали веселитися вони.

А старший син повертався в цей час з поля. Почувши вдома музику і співи, покликав одного із слуг і запитав: "Що це таке?" Слуга сказав йому: "Брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим".

 

Старший син розсердився і не захотів входити у дім. Тоді вийшов батько і покликав його.

Але він відповідав йому: "Ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. Коли ж цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля".

 

Батько ж сказав йому: "Сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Веселитися ж і радіти треба тому , що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся".

 

Ведуча

Ми возвеличуємо безкорисливу батьківську любов, натруджені татові руки, які гладили нас по голівці у важкі хвилини нашого життя.

 

Татова любов

Татова любов — як літній день,

Пахне потом, хлібом,споришами…

Не знайти такої вам ніде, —

Ну — хіба що на долонях мами

 

Татова любов — як джерело,

Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.

Ще такої в світі не було, —

Ну, хіба що у очах матусі.

 

Татова любов — немов меди,

Солодко від неї, аж не йметься.

Спробуй, ще таку десь віднайди, —

Ну, хіба що в материнськім серці.

 

Татова любов — мов океан,

Де — ні дна, ні берега земного…

В неї, справді виміру нема,

Бо вона, як в матері, від — Бога.

                                         Сергій Рачинець

 

Оберігаймо тата

Нема без тата щастя на землі,

Як і без мови не бува розмови.

І доки світ цей грішний ще і злий,

Оберігаймо тата у любові.

 

Його шануймо! — Біблії слова.

І будуть нас так люди шанувати.

Тож хай у серці пісня жива

І долинає аж до серця тата.

 

Як Бог у небі — він у нас один,

Як і одна в нас мати -Україна.

Молімося до господа завжди,

Щоб не було без тата ні родини.

                                         Сергій Рачинець

Ведуча

Мама — то ніжність, ласка, тепло, а батько — то впевненість, мужність, сміливість.

МІЙ ТАТО

Немає в світі кращих друзів,

Як я й мій рідний тато;

Ми любимось так дуже-дуже,

Що й годі розказати!

Мій тато добрий і ласкавий,

Всміхнеться — сонце гріє,

Він різні гарні гри-забави

Придумати уміє.

У вільний час книжки зі мною

Читає, оглядає

І мови рідної, дзвінкої

Щодень мене навчає.

 

Казки розказує чудово,

А знає їх чимало —

Й ловлю кожнісіньке я слово,

Щоб марно не пропало.

Улітку йдемо в парк гуляти,

А взимку — на санчата.

Любити Бога, зла цуратись —

Усього вчусь у тата.

Я кожного шаную тата,

Хоч як їх скрізь багато,

Та лиш таким хотів би стати

Розумним, добрим і завзятим,

Як мій, мій рідний тато!

                                 Р. Завадовий

 

Ведуча

Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною і справедливою, щоб був мудрий і мужній, але щоб водночас відчувати його доброту і лагідність.  Батьківські мудрі поради супроводжують дітей все життя.

Народна казка «Мудрий батько»

 

Був собі один селянин. І мав він сина. Коли хлопець підріс і почав допомагати в господарстві, батько й каже:

— Дивлюсь на тебе і бачу, беручкий ти до всіх справ. Час минає, молоде росте, старе старіє. Незабаром змужнієш, оженишся і сам станеш на господарство. От і запам’ятай мої слова.

 

Живи так, щоб у кожнім селі був у тебе свій дім. І нехай у тебе щодня будуть нові чоботи. І живи так, щоб люди тобі кланялися. І завжди будеш справним хазяїном. Подивувався син на такі слова та й питає:

— Не можу збагнути: хіба можливо звести в кожному селі будинок? І як можна справляти щодня нові чоботи? Та й як жити, щоб люди мені вклонялись?!

Усміхнувся батько та й каже:

— Не тужи, синку. Мою пораду легко виконати. Захочеш у кожному селі бути як удома, май у кожному селі вірного, надійного друга, і буде в тебе там своя оселя. А щоб були у тебе щодня нові чоботи, треба звечора добре помити та почистити свої чоботи, ніколи цього не забувай, от і будуть вони наступного дня як нові. Ну а щоб люди тобі першому вклонялися, вставай раніше за всіх, виходь на роботу першим, тоді всі, хто пізніше тебе вийде, вітатимуться з тобою й уклонятимуться. Як бачиш, у моєму наказі немає нічого складного.

Коли прийшов час і син сам почав господарювати, він зважив на поради батька і жив добре».

 

БАТЬКОВІ

Ти учив мене, як треба жити,

І як в людях бачити добро,

І як добрії діла чинити,

Не віддячуючи злом за зло.

 

Ти учив так щиро всіх любити;

Рідних, друзів, навіть ворогів.

З усіма учив ти в мирі жити,

Не жаліючи, ні каплі, добрих слів.

 

Ти учив як слухати природу;

Подих вітру, тихий шепіт трав,

І як бачити її чарівну вроду

У таємних подихах дібров.

 

Скільки в тобі завжди було сили;

І тепла, і ласки й доброти.

О, яка я, тату мій, щаслива,

Що у мене є рідненький, ти!

 

                                           Олена Бджілка

Ведуча

Сьогодні хочемо сказати слово про наших  дідусів, які у найскрутніші моменти, хвилини тривоги, радості і смутку  завжди з нами  поруч, допомагають словом і ділом або просто своєю присутністю. Великі, теплі, ласкаві долоні наших дідусів ми будемо згадувати завжди.

 

Ведуча

Дідусь…чуйна, великодушна, добра людина з відкритою душею і щирим серцем, всепрощаюча, благородна і віддана, котра завжди дасть мудру пораду, навчить,  як жити у такому непростому світі, сформувати чоловічий погляд на життя.

Вогник любові до дідуся ніколи не згасне в нашому серці, бо він завжди буде для нас  мудрим наставником і вчителем.

 

Горджусь я дідусем своїм.

Він захисник під номером один!

Тебе сьогодні я вітаю,

І бути завжди молодим,

Я від душі Тобі бажаю!

 

Пісня про дідуся

 

Ведуча

Здавна вважається, що батько — це захисник, годувальник. Батькове слово — закон. Як скаже батько, так і буде, бо він — голова сім’ї, зразок для своїх дітей.

 

Ведуча

Батькова наука, передача умінь від батька до сина, батькова суворість і вимогливість, батькова людяність і стриманість ведуть дитину по життю впевнено і терпляче.

 

В хаті тато…

В хаті тато — значить, свято.

Як з роботи він прийде,

То розкаже, що багато

В нього справ за цілий день.

 

А я слухаю, буває,

Аж до пізньої пори:

Як у полі хліб зростає,

Орють землю трактори.

 

Як будують дім високий,

Як працює «Інтернет»,

І чому такий солодкий

Носить бджілка з квітки мед.

 

Ще прошу я — розказати,

Хто і як цей світ спасе…

О, як хочу, наче тато,

Труд любити — над усе!

                             Сергій Рачинець

Ведуча

Найбільше щастя для мами і тата — наше щастя, наше життя, працьовитість. Якщо люди вважають дитину не доброю людиною — це велике горе для батьків.

 

Ведуча

Нехай же вогник батьківської любові не згасає в серці кожного, хай стане світлим проводирем у житті, мудрим наставником і вчителем.

 

 

Тато і дідусю, мамо і бабусю,

Милі, дорогенькі, всіх я вас люблю,

Ви – моя родина, спокій і надія,

Вам співаю щиро пісеньку свою.

 

В тихому провулку затишна оселя,

Милий двір, садочок, килим споришу.

Я до того двору радо поспішаю,

І тепло родини я в собі ношу.

 

Де за перші кроки вся сім’я радіє,

Там, де перше слово «Мамо» я сказав.

Там, де вся родина, спокій і надія

Вам співаю щиро пісеньку свою.

Де любов і ласку змалечку пізнав я,

Дякую, родино, що дорослим став.

                                                       Генріх Акулов

 

Допоки ще живі батьки,

Найщасливіші ми є люди:

Цвітемо, наче ті квітки,

І дишимо на повні груди.

 

Найбільше щастя, коли є

До кого ніжно пригорнутись,

Відкрити серденько своє,

Поради мудрії почути.

 

Ото ж живіть, мої батьки,

На цьому світі довго-довго.

Нехай не старять вас роки,

Хай буде все у вас чудово.

                                               Оксана Маліновська

 

Учитель

Дуже хочеться, діти, щоб ви розуміли своїх батьків, любили їх. Бо по-справжньому любити їх — означає приносити в дім мир і спокій, не завдавати батькам болю, образи, прикрощів.

 

Народна мудрість говорить: «Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти». Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І залежить це не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб життя батька й матері було отруєне вашими поганими вчинками. Умійте бути добрими в думках, у почуттях, у діях.

 

Бережіть здоров’я своїх батьків. Пам’ятайте, що ранню старість і хворобу батькам приносять не тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі.

 

 

Категорія: Родинне виховання | Переглядів: 64 | Додав: ksenia | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar