Родинне свято до Дня Захисника Вітчизни

Дівчатка

Усе міняється в житті,
Нічого не стоїть на місці:
І перепони на путі,
Й події радісні, й врочисті.

На зміну дню приходить ніч,
На зміну буднів — знову свято.
Та тільки в тому, мабуть, річ,
Що свят не так уже й багато.

Все більше буднів і трудів,
Роботи в кожного щоднини.
І мало так святкових днів,
Щоб відпочити для людини.

Зібратись разом в добрий час,
Погомоніти, щось згадати.
Та ось прийшло воно й до нас
Хороше і веселе свято.

І ми зібрались разом знов,
Усі в своєму колективі,
Щоб об’єднала нас любов
І щоб усі були щасливі.

Сьогодні ми сюди зійшлись
Чоловіків усіх вітати.
День Армії в нас був колись,
А це — аналогічне свято.

Та не важлива назва свят,
Важлива суть, що є у ньому —
Щоб на землі був мир і лад,
Та всі щасливі в основному.

Щоб виростали в нас сини
І донечки під ясним небом.
Щоб не було ніде війни
Лиш добрий мир і все, як треба.

Щоб ми стрічали сонця цвіт,
Раділи кожній божій днині.
Щоб радував нас білий світ —
А що потрібно ще людині?
 

Щоб всі у радості жили,
Без сліз, печалі і без тризни.
Тому сьогодні всі й прийшли
На день захисника Вітчизни.

То ж дай нам, Боже, світлих днів,
Здоров’я, щастя і наснаги.
Щоб кожен мав те, що хотів,
А всім дай сили і відваги.

Дай кожному достатку в дім,
І більше щирості у мові.
Добра дай кожному, а всім —
Терпіння, миру і любові.

Хай на землі лунає сміх
І щастя хай рікою ллється.
Зі святом вас вітаєм всіх!
Хай все в житті вам удається.

Вчитель

Добрий день, дорогі наші гості! Сьогодні ми запросили вас на наше родинне свято, щоб привітати татусів і дідусів з чудовим святом-Днем Захисника України!

З метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості президентом України встановлено свято - День захисника України.

 14 жовтня традиційно відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці та  день створення Української повстанської армії.

Ведуча

Сьогодні дійсно всі жінки вітають хлопців та чоловіків, бо вони хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіків такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя і шляхетність. 

Ведуча

Дозвольте нам від імені усіх дівчат та матусь  привітати Вас зі святом справжніх чоловіків – Днем захисника Вітчизни!!!

Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Усе, що є в житті — то долі повеління,

А все, що є в мені — то батькове учіння,

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, — це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє, —

Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде-бреде, квітує і згасає —

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

А ти для мене є теплом землі — я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі, і совість у душі —

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову свою тобі в уклін схиляю.

Ведуча

Тато…Татусь…Батько…Скільки спогадів і тепла таїть це слово. Бо ним звертаємось до найближчої, найдорожчої для нас  людини.

Хто научить?..

Хто научить жити свято,

Батьківщину берегти?

Ну, звичайно, — любий тато, —

Скаже кожний, я і ти.

Хто мене щодня голубить,

Зігріває, як вогонь?

Ну, звичайно, тато знову, —

З ним не матимеш журби.

Хто навчить любити працю,

Боже славити ім’я,

Зустрічати сонце вранці

Ніжним співом солов’я?

Тато! Тато! Звісно, тато! —

Ляже думка на чоло.

Чи було б сьогодні свято,

Якби тата не було?

                                   Сергій Рачинець

Татова усмішка

Так, як сонце в небі серед літа,

Так, як у високім леті птах,

Радує мене завжди привітна

Татова усмішка на устах.

Я беру її собі на спомин

І кладу до серця, десь на дні.

Татова усмішка — сонця промінь,

Зігріває душу він мені.

Буду підростати рік за роком,

Допоможуть школа й вчителі.

Татову усмішку карооку

Понесу крізь люди на землі.

                                            Сергій Рачинець

Ведуча

Від початків існування батько був головою сім'ї, другом і приятелем матері та опікуном-постачальником дітей. В українському народі батько завжди займав первісне місце в родині. Він був її оборонцем і заступником перед всякими негараздами.

Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,

І пораду він дає, як то в світі жити

І за руку проведе, там де слизько йдеться,

З ним дитина не впаде, і не послизнеться

Він працює цілий день, а з роботи прийде,

Наче сонце золоте зразу в хаті зійде.

Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,

Добре в кого тато є, той що діток любить.

А без тата що робить? Суму повна хата!

Боже, милий, подаруй, усім діткам тата,

А моєму подаруй здоров’я багато

Щоб зі мною назавжди поруч був мій тато!!

                                                      О. Кобець

Ведуча

Батько-це  приклад свого обов'язку, відповідальності, розуміння, терпеливості та пошани. Він виряджав своїх дітей у життєву мандрівку сильними, непохитними у своїх переконаннях особистостями. Краще і мудріше за народ, мабудь, ніхто не сказав про батька.

-Батько пазуху дере, та дітям дає.

-Яке дерево, такий клин, який батько, такий син.

-Батькова хата усім багата.

-Батька й матір годувати — борги віддавати.

-Батько — сонце, вітчим — місяць.

-Яка хата, такий тин який батько, такий син.

-Як батька покинеш, то й сам загинеш