№
п/п
|
Дата/
клас
|
Зміст уроку
|
Демонстрація, лабораторні дослідження
|
Домашнє завдання
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
|
Вступ (4 год)
|
1/1
|
|
|
Основні властивості живого
|
|
§ 1
|
2/2
|
|
|
Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси
|
Демонстрація
колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій
|
§ 2
|
3/3
|
|
|
Біологія – наука про життя.
Науки, що вивчають життя
|
|
§ 3
|
4/4
|
|
|
Методи вивчення організмів
|
|
§ 4
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки, що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент);
наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).
|
Тема 1. Клітина (10 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
5/1
|
|
|
Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії
|
|
§ 5
|
6/2
|
|
|
Лупа. Мікроскоп
|
|
§ 6
|
7/3
|
|
|
Практична робота № 1.
Будова світлового мікроскопа та робота з ним
|
|
с. 39 – 41
|
8/4
|
|
|
Будова клітини на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.
Надходження речовин у клітину.
|
Демонстрація
клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа
|
§ 7
|
9/5
|
|
|
Будова рослинної і тваринної клітини
|
Демонстрація
колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин
|
§ 8
|
10/6
|
|
|
Будова рослинної і тваринної клітин
|
Демонстрація
колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин
|
§ 9
|
11/7
|
|
|
Практична робота № 2.
Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа
|
Демонстрація
клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа
|
с. 41 – 45
|
12/8
|
|
|
Лабораторні дослідження:
- будова клітини листка елодеї;
- рух цитоплазми в клітинах листка елодеї
|
|
|
13/9
|
|
|
Ріст клітин. Утворення нових клітин
|
|
§ 10
|
14/10
|
|
|
Узагальнення. Клітина – одиниця живого
|
|
с. 45 – 46
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем); імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні положення клітинної теорії;
описує: історію вивчення клітини; результати власних спостережень;
характеризує ріст клітин;
пояснює: роль хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;
розпізнає ( на малюнках, фотографіях): рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;
уміє: налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;
дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;
робить висновок: всі організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.
|
Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
15/1
|
|
|
Бактерії – найменші одноклітинні організми
|
|
§ 11
Міні-проект
(за вибором):
Чому скисає молоко?
Корисний йогурт
|
16/2
|
|
|
Значення бактерій в житті людини
|
|
§ 12, 13
|
17/3
|
|
|
Роль бактерій у природі
|
|
§ 14
|
18/4
|
|
|
Одноклітинні організми
|
Демонстрація
мікропрепаратів одноклітинних організмів
|
§ 15
|
19/5
|
|
|
Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми. Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба – одноклітинні паразитичні організми
|
Лабораторне дослідження:
спостереження інфузорій
|
§ 16
|
20/6
|
|
|
Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини
|
Демонстрація:
- мікропрепаратів одноклітинних організмів;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів
|
§ 17
Міні-проект
(за вибором):
Живі фільтри
|
21/7
|
|
|
Губки, ульва – багатоклітинні організми
|
Демонстрація
колекцій зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин
|
§ 18,19
|
22/8
|
|
|
Узагальнення. Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини
|
|
с. 85 – 88
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: середовища існування одноклітинних організмів; ім’я вченого, який перший побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); ознаки бактеріальної клітини;
наводить приклади: одноклітинних організмів; використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок;
описує: будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); результати власних спостережень;
характеризує: прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя; роль одноклітинних організмів в екосистемах; особливості будови вольвоксу, губок, ульви;
порівнює за вказаними ознаками будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;
пояснює: різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами; пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;
розпізнає одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;
застосовує знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;
дотримується правил роботи з мікроскопом;
робить висновок: клітини можуть бути самостійними організмами.
|
Тема 3. Рослини (20 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
23/1
|
|
|
Будова рослин. Органи рослин
|
|
§ 20
Міні-проект (за вибором):
Рослини-хижаки
|
24/2
|
|
|
Живлення (мінеральне, повітряне) рослин
|
Демонстрація
вплив мінеральних речовин на розвиток рослин
|
§ 21
|
25/3
|
|
|
Фотосинтез як характерна особливість рослин
|
Демонстрація
дослідів, що підтверджують фотосинтез
|
§ 21
|
26/4
|
|
|
Дихання рослин
|
Демонстрація
дослідів, що підтверджують дихання
|
§ 21
|
27/5
|
|
|
Клітини рослин. Тканини рослин
|
|
§ 22, 23
|
28/6
|
|
|
Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті)
|
Лабораторне дослідження:
будови кореня
Демонстрація:
- мікропрепаратів внутрішньої будови кореня;
- дослідів, що підтверджують поглинання коренем води
|
§ 24
|
29/7
|
|
|
Видозміни вегетативних органів (кореня)
|
Лабораторне дослідження:
будови коренеплоду (на прикладі моркви)
|
§ 25
|
30/8
|
|
|
Пагін: будова, основні функції
|
Лабораторне дослідження:
будови пагона
Демонстрація:
- дослідів, що підтверджують випаровування води;
- дослідів, що підтверджують транспорт речовин по рослині
|
§ 26
|
31/9
|
|
|
Брунька – зачаток пагона
|
Лабораторне дослідження:
будови бруньки
Дослідницький практикум
Спостереження за розвитком пагона з бруньки
|
§26
|
32/10
|
|
|
Будова стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин
|
Демонстрація
мікропрепаратів внутрішньої будови стебла
Дослідницький практикум
Транспорт речовин по рослині
|
§ 27
Міні-проект
(за вибором):
Листопад
|
33/11
|
|
|
Листок-бічний орган пагона.
|
Дослідницький практикум
Дослідження процесу росту
вегетативних органів
|
§ 28
|
34/12
|
|
|
Будова листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води (внутрішня будова листка)
|
Демонстрація
мікропрепаратів внутрішньої будови листка.
|
§ 29
|
35/13
|
|
|
Видозміни вегетативних органів (пагона)
|
Лабораторне дослідження:
будови цибулини
|
§ 30
|
35/14
|
|
|
Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин
|
Дослідницький практикум
Вегетативне розмноження рослин
|
§ 31
|
37/15
|
|
|
Квітка – орган розмноження
|
Лабораторне дослідження:
будови квітки
|
§ 32
Міні-проект (за вибором):
Квіти і комахи
|
38/16
|
|
|
Суцвіття
|
|
§ 34
|
39/17
|
|
|
Запилення. Запліднення
|
|
§ 33
|
40/18
|
|
|
Насінина
|
Лабораторне дослідження:
будови насінини
Дослідницький практикум
Дослідження умов проростання насінин
|
§ 35
Міні-проект (за вибором):
Рослини мандрівники
|
41/19
|
|
|
Плід, поширення плодів
|
Лабораторне дослідження:
будови плода
|
§ 36
|
42/20
|
|
|
Рухи рослин
|
|
§ 37
|
43/21
|
|
|
Рослина – живий організм
|
|
с. 167 – 168
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослин; речовини, необхідні для живлення та дихання рослин; умови, за яких відбувається фотосинтез; ознаки рослинної клітини; тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції; вегетативні органи рослини (корінь, пагін (стебло, листок, брунька)) та їх основні функції; відмінності коренеплоду і кореневища; форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); способи запилення; способи поширення плодів; умови проростання насінини;
наводить приклади: рухів рослин; рослин з видозмінами кореня (3 – 4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3 – 4); способів вегетативного розмноження рослин (3 – 4); рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3 – 4);
описує: ріст кореня, пагона; розвиток пагона з бруньки; досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання; випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин; процес запилення, пристосування рослин до різних способів запилення; розвиток рослини з насінини; способи поширення плодів і насінин; способи поширення плодів і насінин; результати власних спостережень;
характеризує: автотрофний тип живлення; будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті; будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин; будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води; бруньку як зачаток пагона; коренеплід як видозмінений корінь; цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони; квітку як орган статевого розмноження рослин; запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи);
порівнює за вказаними ознаками: процеси фотосинтезу та дихання; статеве і нестатеве розмноження;
пояснює: значення кореневої системи; роль судин і ситоподібних трубок у рослині; значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; значення фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин; біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); біологічне значення суцвіть, плодів;
розпізнає: органи рослини; частини пагона, квітки, насінини;
визначає: спосіб запилення за будовою квітки; спосіб поширення плодів і насінин за особливостями їх будови;
уміє: розмножувати рослини одним зі способів вегетативного розмноження; пророщувати насінини; фіксувати результати спостережень;
дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;
застосовує знання для догляду за рослинами;
робить висновок: відмінності рослин є наслідком їх здатності до фотосинтезу; видозміни органів рослин мають пристосувальний характер; про зв’язок органів у рослинному організмі.
|
Тема 4. Різноманітність рослин (12 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
44/1
|
|
|
Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)
|
Лабораторне дослідження:
будови зелених нитчастих водоростей
|
§ 38
|
45/2
|
|
|
Мохи
|
Лабораторне дослідження:
будови моху
|
§ 39
|
46/3
|
|
|
Хвощі, плауни
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин
|
§ 40,
Міні-проект (за вибором):
Як утворився торф і кам’яне вугілля?
|
47/4
|
|
|
Папороті
|
Лабораторне дослідження:
будови папоротей
|
§ 41
|
48/5
|
|
|
Голонасінні
|
Лабораторне дослідження:
будови голонасінних
|
§ 42
|
49/6
|
|
|
Покритонасінні (квіткові)
|
|
§ 43
|
50/7
|
|
|
Поняття про класифікацію рослин
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин
|
§ 44
|
51/8
|
|
|
Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин
|
Міні-проект (за вибором):
Викопні рослини
|
52/9
|
|
|
Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин
|
§ 45
|
53/10
|
|
|
Практична робота № 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах
|
|
§ 44, 45
|
54/11
|
|
|
Рослинні угруповання
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослинних угруповань
|
§ 46
|
55/12
|
|
|
Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини
|
Демонстрація:
- гербарних зразків;
- колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин та рослинних угруповань
|
с. 211 – 212
|
56 Контрольна робота
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; групи рослин, які розмножуються спорами; місце утворення спор у мохів, хвощів, плаунів, папоротей; групи рослин, які розмножуються насінням; місце утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних рослин; основні життєві форми рослин; основні екологічні групи рослин; основні типи рослинних угруповань; рідкісні рослини своєї місцевості;
наводить приклади: зелених (одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2 – 3); мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2 – 3); голонасінних і покритонасінних рослин (4 – 5); рослин різних екологічних груп (2 – 3); рослин різних життєвих форм (4 – 5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4 – 5); пристосувань рослин до середовища існування (4 – 5); використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; сільськогосподарських рослин;
описує: будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; розмноження водоростей (на прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;
характеризує: запліднення рослин, які розмножуються спорами; запліднення рослин, які розмножуються насінням; значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі;
порівнює за вказаними ознаками: мохи і водорості; мохи і папороті; папороті і покритонасінні (квіткові) рослини; голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини; рослини різних екологічних груп і життєвих форм;
пояснює відповідними прикладами: пристосувальне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин; зв’язок між складом рослинних угруповань та умовами середовища;
розпізнає: рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); основні життєві форми рослин; рослини різних екологічних груп; основні типи рослинних угруповань;
уміє: визначати назви рослин за допомогою атласів-визначників; визначати, до якої групи належить рослина за ознаками будови тіла;
робить висновок: будова організмів – це результат їх пристосування до умов середовища;
оцінює: значення рослин для існування життя на планеті Земля; значення рослин для людини.
|
Тема 5. Гриби (9 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
57/1
|
|
|
Гриби. Особливості живлення грибів
|
|
§ 47
|
58/2
|
|
|
Особливості будови грибів. Розмноження та поширення грибів
|
Лабораторні дослідження:
будови шапинкових грибів
|
§ 48
|
59/3
|
|
|
Групи макроскопічних грибів: симбіотичні, паразитичні та сапротрофні гриби
|
|
§ 49
|
60/4
|
|
|
Значення грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби
|
Демонстрація
їстівних, отруйних грибів
|
§ 50, 51
|
61/5
|
|
|
Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості
|
Демонстрація
їстівних, отруйних грибів
|
§ 50, 51
|
62/6
|
|
|
Дріжджі – одноклітинні гриби.
Цвілеві гриби
|
Лабораторні дослідження:
будови цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа).
Демонстрація
цвілевих грибів
|
§ 52
|
63/7
|
|
|
Паразитичні – фітопатогенні та зоопатогенні гриби
|
Демонстрація
паразитичних грибів
|
§ 53
|
64/8
|
|
|
Лишайники
|
Демонстрація
лишайників
|
§ 54
Міні-проект
(за вибором):
Гриби у біосфері та житті людини
|
65/9
66/10
|
|
|
Значення грибів у природі. Захист міні-проектів
|
|
с. 249 – 250
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: найпоширеніші види грибів своєї місцевості; ознаки грибної клітини; спільні риси в будові клітин грибів і рослин; спільні риси в будові клітин грибів і тварин; основні групи грибів за їх способом живлення; способи розмноження грибів; групи лишайників;
наводить приклади: використання людиною грибів та лишайників; їстівних та отруйних грибів свого краю; співіснування грибів з рослинами;
описує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла; будову лишайників; результати спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа;
порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини; цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин; співіснування грибів і водоростей у лишайниках; роль грибів у екосистемах; значення штучного вирощування грибів; як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості); негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;
розпізнає: їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; накипні, листуваті, кущисті лишайники;
дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів;
застосовує знання для: зберігання продуктів харчування; профілактики захворювань, що спричиняються грибами; профілактики отруєння грибами;
оцінює: значення грибів та лишайників у біосфері.
|
Узагальнення (2 год)
|
1
|
6б
|
6в
|
3
|
4
|
5
|
67/1
|
|
|
Будова та життєдіяльність організмів
|
|
|
68/2
|
|
|
Узагальнення
|
|
|
|
Екскурсії
|
69
|
|
|
Різноманітність рослин свого краю
|
|
|
70
|
|
|
Вивчення рослинних угруповань
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|