Головна » 2016 » Вересень » 7 » Календарне планування з біології рослин 6 клас
18:05
Календарне планування з біології рослин 6 клас

Календарно-тематичне планування з біології

Біологія 6 клас

(70 год, 2 год на тиждень, 5 год.рез.)

Складено згідно програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства №664 від 06.06.2012 р.,

зі змінами, затвердженими наказом МОН №585 від 29.05.2015р.

 

п/п

Дата/

клас

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

3

4

5

 

Вступ (4 год)

1/1

 

 

Основні властивості живого

 

§ 1

2/2

 

 

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій

§ 2

3/3

 

 

Біологія – наука про життя.

Науки, що вивчають життя

 

§ 3

4/4

 

 

Методи вивчення організмів

 

§ 4

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки, що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент);

наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).

 

Тема 1. Клітина (10 год)

1

3

4

5

5/1

 

 

Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії

 

§ 5

6/2

 

 

Лупа. Мікроскоп

 

 

§ 6

7/3

 

 

Практична робота № 1.

Будова світлового мікроскопа та робота з ним

 

с. 39 – 41

8/4

 

 

Будова клітини на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.

Надходження речовин у клітину.

Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

§ 7

9/5

 

 

Будова рослинної і тваринної клітини

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 8

10/6

 

 

Будова рослинної і тваринної клітин

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 9

11/7

 

 

Практична робота № 2.

Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

с. 41 – 45

12/8

 

 

Лабораторні дослідження:

  • будова клітини листка елодеї;
  • рух цитоплазми в клітинах листка елодеї

 

 

13/9

 

 

Ріст клітин. Утворення нових клітин

 

§ 10

14/10

 

 

Узагальнення. Клітина – одиниця живого

 

с. 45 – 46

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем); імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні положення клітинної теорії;

описує: історію вивчення клітини; результати власних спостережень;

характеризує ріст клітин;

пояснює: роль хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;

розпізнає ( на малюнках, фотографіях): рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;

уміє: налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;

робить висновок: всі організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)

1

3

4

5

15/1

 

 

Бактерії – найменші одноклітинні організми

 

§ 11

Міні-проект

(за вибором):

Чому скисає молоко?

Корисний йогурт

16/2

 

 

Значення бактерій в житті людини

 

§ 12, 13

17/3

 

 

Роль бактерій у природі

 

§ 14

18/4

 

 

Одноклітинні організми

Демонстрація

мікропрепаратів одноклітинних організмів

§ 15

19/5

 

 

Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми. Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба – одноклітинні  паразитичні організми

Лабораторне дослідження:

спостереження інфузорій

§ 16

20/6

 

 

Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини

Демонстрація:

  • мікропрепаратів одноклітинних організмів;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів

§ 17

Міні-проект

(за вибором):

Живі фільтри

21/7

 

 

Губки, ульва – багатоклітинні організми

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин

§ 18,19

 

22/8

 

 

Узагальнення. Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини

 

с. 85 – 88

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: середовища існування одноклітинних організмів; ім’я вченого, який перший побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади: одноклітинних організмів; використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок;

описує: будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); результати власних спостережень;

характеризує: прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя; роль одноклітинних організмів в екосистемах; особливості будови вольвоксу, губок, ульви;

порівнює за вказаними ознаками будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;

пояснює: різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами; пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;

розпізнає одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;

застосовує знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

дотримується правил роботи з мікроскопом;

робить висновок: клітини можуть бути самостійними організмами.

Тема 3. Рослини (20 год)

1

3

4

5

23/1

 

 

Будова рослин. Органи рослин

 

§ 20

Міні-проект (за вибором):

Рослини-хижаки

24/2

 

 

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин

Демонстрація

вплив мінеральних речовин на розвиток рослин

§ 21

25/3

 

 

Фотосинтез як характерна особливість рослин

Демонстрація

дослідів, що підтверджують фотосинтез

§ 21

26/4

 

 

Дихання рослин

Демонстрація

дослідів, що підтверджують дихання

§ 21

27/5

 

 

Клітини рослин. Тканини рослин

 

§ 22, 23

28/6

 

 

Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті)

Лабораторне дослідження:

будови кореня

Демонстрація:

  • мікропрепаратів внутрішньої будови кореня;
  • дослідів, що підтверджують поглинання коренем води

§ 24

29/7

 

 

Видозміни вегетативних органів (кореня)

Лабораторне дослідження:

будови коренеплоду (на прикладі моркви)

§ 25

30/8

 

 

Пагін: будова, основні функції

Лабораторне дослідження:

будови пагона

Демонстрація:

  • дослідів, що підтверджують випаровування води;
  • дослідів, що підтверджують транспорт речовин по рослині

§ 26

31/9

 

 

Брунька – зачаток пагона

Лабораторне дослідження:

будови бруньки

Дослідницький практикум

Спостереження за розвитком пагона з бруньки

§26

32/10

 

 

Будова стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин

Демонстрація

мікропрепаратів внутрішньої будови стебла

Дослідницький практикум

Транспорт речовин по рослині

§ 27

Міні-проект

(за вибором):

Листопад

33/11

 

 

Листок-бічний орган пагона.

Дослідницький практикум

Дослідження процесу росту

вегетативних органів

§ 28

34/12

 

 

Будова листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води (внутрішня будова листка)

Демонстрація

мікропрепаратів внутрішньої будови листка.

 

§  29

35/13

 

 

Видозміни вегетативних органів (пагона)

Лабораторне дослідження:

будови цибулини

§ 30

35/14

 

 

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин

Дослідницький практикум

Вегетативне розмноження рослин

§ 31

37/15

 

 

Квітка – орган розмноження

Лабораторне дослідження:

будови квітки

 

§ 32

Міні-проект (за вибором):

Квіти і комахи

38/16

 

 

Суцвіття

 

§ 34

39/17

 

 

Запилення. Запліднення

 

§ 33

40/18

 

 

Насінина

Лабораторне дослідження:

будови насінини

Дослідницький практикум

Дослідження умов проростання насінин

§ 35

Міні-проект (за вибором):

Рослини мандрівники

41/19

 

 

Плід, поширення плодів

Лабораторне дослідження:

будови плода

§ 36

42/20

 

 

Рухи рослин

 

§ 37

43/21

 

 

Рослина – живий організм

 

с. 167 – 168

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослин; речовини, необхідні для живлення та дихання рослин; умови, за яких відбувається фотосинтез; ознаки рослинної клітини; тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції; вегетативні органи рослини (корінь, пагін (стебло, листок, брунька)) та їх основні функції; відмінності коренеплоду і кореневища; форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); способи запилення; способи поширення плодів; умови проростання насінини;

наводить приклади: рухів рослин; рослин з видозмінами кореня (3 – 4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3 – 4); способів вегетативного розмноження рослин (3 – 4); рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3 – 4);

описує: ріст кореня, пагона; розвиток пагона з бруньки; досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання;  випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток  рослин; процес запилення, пристосування рослин до різних способів запилення; розвиток рослини з насінини; способи поширення плодів і насінин; способи поширення плодів і насінин; результати власних спостережень;

характеризує: автотрофний тип живлення; будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті; будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин; будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води; бруньку як зачаток пагона; коренеплід як видозмінений корінь; цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони; квітку як орган статевого розмноження рослин; запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи);

порівнює за вказаними ознаками: процеси фотосинтезу та дихання; статеве і нестатеве розмноження;

пояснює: значення кореневої системи; роль судин і ситоподібних трубок у рослині; значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; значення фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин; біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); біологічне значення суцвіть, плодів;

розпізнає: органи рослини; частини пагона, квітки, насінини;

визначає: спосіб запилення за будовою квітки; спосіб поширення плодів і насінин за особливостями їх будови;

уміє: розмножувати рослини одним зі способів вегетативного розмноження; пророщувати насінини; фіксувати результати спостережень;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;

застосовує знання для догляду за рослинами;

робить висновок: відмінності рослин є наслідком їх здатності до фотосинтезу; видозміни органів рослин мають пристосувальний характер; про зв’язок органів у рослинному організмі.

 

 

Тема 4. Різноманітність рослин (12 год)

1

3

4

5

44/1

 

 

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)

 

Лабораторне дослідження:

будови зелених нитчастих водоростей

§ 38

45/2

 

 

Мохи

 

Лабораторне дослідження:

будови моху

§ 39

46/3

 

 

Хвощі, плауни

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 40,

Міні-проект (за вибором):

Як утворився торф і кам’яне вугілля?

47/4

 

 

Папороті

Лабораторне дослідження:

будови папоротей

§ 41

48/5

 

 

Голонасінні

Лабораторне дослідження:

будови голонасінних

§ 42

49/6

 

 

Покритонасінні (квіткові)

 

§ 43

50/7

 

 

Поняття про класифікацію рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 44

51/8

 

 

Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

Міні-проект (за вибором):

Викопні рослини

52/9

 

 

Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 45

53/10

 

 

Практична робота № 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

 

§ 44, 45

54/11

 

 

Рослинні угруповання

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослинних угруповань

§ 46

55/12

 

 

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини

 

Демонстрація:

  • гербарних зразків;
  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин та рослинних угруповань

с. 211 – 212

56                       Контрольна робота

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; групи рослин, які розмножуються спорами;  місце утворення спор у мохів, хвощів, плаунів, папоротей; групи рослин, які розмножуються насінням; місце утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних рослин; основні життєві форми рослин; основні екологічні групи рослин; основні типи рослинних угруповань; рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади: зелених (одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2 – 3); мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2 – 3); голонасінних і покритонасінних рослин (4 – 5); рослин різних екологічних груп (2 – 3); рослин різних життєвих форм (4 – 5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4 – 5); пристосувань рослин до середовища існування (4 – 5); використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; сільськогосподарських рослин;

описує: будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; розмноження водоростей (на прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

характеризує: запліднення рослин, які розмножуються спорами; запліднення рослин, які розмножуються насінням; значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі;

порівнює за вказаними ознаками: мохи і водорості; мохи і папороті; папороті і покритонасінні (квіткові) рослини; голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини; рослини різних екологічних груп і життєвих форм;

пояснює відповідними прикладами: пристосувальне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин; зв’язок між складом рослинних угруповань та умовами середовища;

розпізнає: рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); основні життєві форми рослин; рослини різних екологічних груп; основні типи рослинних угруповань;

уміє: визначати назви рослин за допомогою атласів-визначників; визначати, до якої групи належить рослина за ознаками будови тіла;

робить висновок: будова організмів – це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює: значення рослин для існування життя на планеті Земля; значення рослин для людини.

 

 

Тема 5. Гриби (9 год)

1

3

4

5

57/1

 

 

Гриби. Особливості  живлення грибів

 

§ 47

58/2

 

 

Особливості будови грибів. Розмноження та поширення грибів

Лабораторні дослідження:

будови шапинкових грибів

 

§ 48

59/3

 

 

Групи макроскопічних грибів: симбіотичні, паразитичні та сапротрофні гриби

 

§ 49

60/4

 

 

Значення грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби

Демонстрація

їстівних, отруйних грибів

§ 50, 51

61/5

 

 

Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрація

їстівних, отруйних грибів

§ 50, 51

62/6

 

 

Дріжджі – одноклітинні гриби.

Цвілеві гриби

Лабораторні дослідження:

будови цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа).

Демонстрація

цвілевих грибів

§ 52

63/7

 

 

Паразитичні – фітопатогенні та зоопатогенні гриби

Демонстрація

паразитичних грибів

§ 53

64/8

 

 

Лишайники

Демонстрація

лишайників

§ 54

Міні-проект

(за вибором):

Гриби у біосфері та житті людини

65/9

66/10

 

 

Значення грибів у природі. Захист міні-проектів

 

 

с. 249 – 250

 

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: найпоширеніші види грибів своєї місцевості; ознаки грибної клітини; спільні риси в будові клітин грибів і рослин; спільні риси в будові клітин грибів і тварин; основні групи грибів за їх способом живлення; способи розмноження грибів; групи лишайників;

наводить приклади: використання людиною грибів та лишайників; їстівних та отруйних грибів свого краю; співіснування грибів з рослинами;

описує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла; будову лишайників; результати спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа;

порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини; цвілеві та шапинкові гриби;

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин; співіснування грибів і водоростей у лишайниках; роль грибів у екосистемах; значення штучного вирощування грибів; як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості); негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;

розпізнає: їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; накипні, листуваті, кущисті лишайники;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів;

застосовує знання для: зберігання продуктів харчування; профілактики захворювань, що спричиняються грибами; профілактики отруєння грибами;

оцінює: значення грибів та лишайників у біосфері.

 

Узагальнення (2 год)

1

3

4

5

67/1

 

 

Будова та життєдіяльність організмів

 

 

68/2

 

 

Узагальнення

 

 

 

Екскурсії

69

 

 

Різноманітність рослин свого краю

 

 

70

 

 

Вивчення рослинних угруповань

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

 

 

Категорія: Біологія рослин | Переглядів: 83 | Додав: ksenia | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar